Українською | English
usaid banner

Номер журналу. Статті

№1(34) // 2015

 

Обкладинка

 

1. Передова стаття

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

PANDAS — нова форма автоімунного ураження мозку, індукованого стрептококовою інфекцією

Д. В. Мальцев

Наведено дані щодо патогенезу, епідеміології, клінічної картини, діагностики і лікування нової форми автоімунного ураження мозку, індукованого стрептококовою інфекцією ротоглотки, яке позначається акронімом PANDAS (pediatric autoimmune neuropsychiatric disorders associated with streptococcal infections; педіатричні нейропсихічні розлади, асоційовані зі стрептококовими інфекціями). Стаття буде корисною неврологам, психіатрам, отоларингологам, інфекціоністам, клінічним імунологам.

Ключові слова: стрептокок, автоімунітет, гіперкінези, обсесивно-компульсивний синдром.

 

PANDAS — новая форма аутоиммунного поражения мозга, индуцированного стрептококковой инфекцией

Д. В. Мальцев

Приведены данные о патогенезе, эпидемиологии, клинической картине, диагностике и лечении новой формы аутоиммунного поражения мозга, индуцированного стрептококковой инфекцией ротоглотки, обозначаемой акронимом PANDAS (pediatric autoimmune neuropsychiatric disorders associated with streptococcal infections; педиатрические нейропсихиатрические расстройства, ассоциированные со стрептококковыми инфекциями). Статья будет полезна неврологам, психиатрам, отоларингологам, инфекционистам, клиническим иммунологам.

Ключевые слова: стрептококк, аутоиммунитет, гиперкинезы, обсессивно-компульсивный синдром.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 187

2. Огляди

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Хронічні імунні невропатії: сучасні погляди на діагностику та лікування

Н. П. Яворська

Наведено відомості про імунні невропатії (хронічна запальна демієлінізувальна невропатія, мультифокальна рухова невропатія, невропатія, пов’язана з моноклональною гаммапатією IgM, та невропатія, пов’язана з моноклональною гаммапатією IgG/A). Розглянуто їх діагностичні критерії та сучасні методи лікування, які ґрунтуються на доказовій медицині. Звернено увагу на клінічні особливості зазначених захворювань та їх серологічну діагностику.

Ключові слова: хронічна запальна демієлінізувальна невропатія, мультифокальна рухова невропатія, гаммапатії, імуноглобулін, антитіла.

 

Хронические иммунные невропатии: современные взгляды на диагностику и лечение

Н. П. Яворская

Приведены сведения об иммунных невропатиях (хроническая воспалительная демиелинизирующая невропатия, мультифокальная двигательная невропатия, невропатия, связанная с моноклональной гаммапатией IgM, и невропатия, связанная с моноклональной гаммапатией IgG/A). Рассмотрены их диагностические критерии и современные методы лечения, основанные на доказательной медицине. Обращено внимание на клинические особенности упомянутых заболеваний и их серологическую диагностику.

Ключевые слова: хроническая воспалительная демиелинизирующая невропатия, мультифокальная двигательная невропатия, гаммапатии, иммуноглобулин, антитела.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 187

3. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Клініко-неврологічні особливості й динаміка когнітивних порушень у хворих у гострий період повторного мозкового півкульного інсульту

О. А. Козьолкін, Л. В. Новікова

Мета — вивчити клініко-неврологічні особливості та динаміку когнітивних розладів у хворих у гострий період повторного мозкового ішемічного півкульного інсульту (МІПІ).
Матеріали і методи. У дослідження залучено 103 пацієнтів. Динаміку вираженості неврологічного дефіциту вивчали з оцінкою ступеня тяжкості за шкалою National Institutes of Health Stroke Scal (NIHSS) у 1-шу, на 3, 5, 10 та 15-ту добу, а клініко-соціальний результат гострого періоду МІПІ оцінювали за модифікованою шкалою Ренкіна наприкінці періоду спостереження (21-ша доба). Нейропсихологічне дослідження передбачало верифікацію когнітивних порушень з використанням шкал Mini-Menthal State Examination (MMSE), Montreal Cognitive Assessment (MoCA) та батареї тестів на лобну дисфункцію (БТЛД).
Результати. Повторні МІПІ у каротидному басейні правопівкульної локалізації характеризувалися тяжчим перебігом і гіршим медико-соціальним наслідком гострого періоду захворювання. Когнітивний дефіцит при повторному інсульті достовірно був вираженішим за шкалами MMSE, MoCА і БТЛД в усі періоди спостереження порівняно з первинним МІПІ, при якому порушення перцептивно-гностичної діяльності мали транзиторний характер.
Висновки. У пацієнтів з повторним МІПІ були вираженішими когнітивні та вогнищеві неврологічні порушення і менш сприятливий медико-соціальний наслідок гострого періоду захворювання.

Ключові слова: повторний мозковий півкульний інсульт, гострий період, іпсилатеральний каротидний басейн, контралатеральний каротидний басейн, когнітивні порушення.

 

Клинико-неврологические особенности и динамика когнитивных расстройств у больных в острый период повторного мозгового ишемического полушарного инсульта

А. А. Козёлкин, Л. В. Новикова

Цель — изучить клинико-неврологические особенности и динамику когнитивных расстройств у больных в острый период повторного мозгового ишемического полушарного инсульта (МИПИ)
Материалы и методы. В исследовании приняли участие 103 пациента. Динамику выраженности неврологичeского дефицита изучали с оценкой степени тяжести по шкале National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS) в 1-е, на 3-и, 5, 10 и 15-е сутки, а клинико-социальный исход острого периода МИПИ оценивали по модифицированной шкале Рэнкина в конце периода наблюдения (21-е сутки). Нейропсихологическое исследование предусматривало верификацию когнитивных нарушений с использованием шкал Mini-Menthal State Examination (MMSE), Montreal Cognitive Assessment (MoCA) и батареи тестов на лобную дисфункцию (БТЛД).
Результаты. Повторные МИПИ в каротидном бассейне правополушарной локализации характеризовались более тяжелым течением и худшим медико-социальным исходом острого периода заболевания. Когнитивный дефицит при повторном инсульте достоверно был более выражен согласно шкалам MMSE, MoCА и БТЛД во все периоды наблюдения по сравнению с первичным МИПИ, при котором нарушения перцептивно-гностической деятельности имели транзиторный характер.
Выводы. У пациентов с повторным МИПИ были более выраженные когнитивные и очаговые неврологические нарушения и менее благоприятный медико-социальный исход острого периода заболевания.

Ключевые слова: повторный мозговой полушарный инсульт, острый период, ипсилатеральный каротидный бассейн, контралатеральный каротидный бассейн, когнитивные нарушения.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 187

4. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Алельний поліморфізм генів факторів II (20210 G/A) та V (Arg506Gln, 1691 G/A) зсідання крові у хворих з ішемічним інсультом

В. С. Мельник, Л. І. Соколова, О. М. Савчук

Мета — встановити частоту алельних варіантів генів фактора II (20210 G/A (rs1799963)) та фактора V (Arg506Gln, 1691 G/A (Leiden mutation, rs6025)) зсідання крові у хворих з ішемічним інсультом.
Матеріали і методи. Проведено комплексне клініко-неврологічне обстеження 116 хворих з гострим ішемічним інсультом (59 (50,9 %) жінок та 57 (49,1 %) чоловіків; середній вік — (73,0 ± 8,8) року). Генотипування для детекції G20210A гена FII та G1691A гена FV проводили методом алельспецифічної полімеразної ланцюгової реакції. До групи контролю залучено 40 осіб, порівнянних за демографічними показниками з пацієнтами основної групи.
Результати. При порівнянні частоти поліморфізмів генів факторів II та V зсідання крові у хворих з ішемічним інсультом та осіб групи контролю достовірної відмінності не виявлено: частота несприятливих генотипів G/A фактора II у хворих з ішемічним інсультом становила 5,2 %, а фактора V — 2,6 % (у групі контролю частота обох поліморфних варіантів — по 2,5 %). Гетерозиготний варіант G/A фактора II частіше реєстрували серед хворих з атеротромботичним підтипом порівняно з кардіоемболічним (8,8 та 1,7 % відповідно, χ2 = 2,960, р = 0,095), а гетерозиготний варіант G/A фактора V — лише серед хворих з кардіоемболічним підтипом (χ2 = 2,975, р = 0,085).
Висновки. Встановлено, що частота алельних варіантів генів факторів II та V зсідання крові у хворих з ішемічним інсультом достовірно не відрізняється від середньопопуляційної. Гетерозиготний варіант G/A фактора II зсідання крові асоціюється з розвитком атеротромботичного підтипу ішемічного інсульту, а гетерозиготний варіант G/A фактора V — з розвитком кардіоемболічного підтипу.

Ключові слова: ішемічний інсульт, алельний поліморфізм факторів II (20210 G/A) та V (Arg506Gln, 1691 G/A) зсідання крові.

 

Аллельный полиморфизм генов факторов II (20210 G/A) и V (Arg506Gln, 1691 G/A) свертывания крови у больных с ишемическим инсультом

В. С. Мельник, Л. І. Соколова, О. М. Савчук

Цель — установить частоту аллельных вариантов генов фактора II (20210 G/A (rs1799963)) и фактора V (Arg506Gln, 1691 G/A (Leiden mutation, rs6025)) свертывания крови у больных с ишемическим инсультом.
Материалы и методы. Проведено комплексное клинико-неврологическое обследование 116 больных с острым ишемическим инсультом (59 (50,9 %) женщин и 57 (49,1 %) мужчин; средний возраст — (73,0 ± 8,8) года). Генотипирование для детекции G20210A гена FII и G1691A гена FV проводили методом аллельспецифической полимеразной цепной реакции. В группу контроля привлечено 40 лиц, сопоставимых по демографическим показателям с пациентами основной группы.
Результаты. При сравнении частоты полиморфизмов генов факторов II и V свертывания крови у больных с ишемическим инсультом и лиц группы контроля достоверных различий не выявлено: частота неблагоприятных генотипов G/A фактора II у больных с ишемическим инсультом составляла 5,2 %, а фактора V — 2,6 %, в конт­роль­ной группе частота обоих полиморфных вариантов — по 2,5 %. Гетерозиготный вариант G/A фактора II чаще регистрировали среди больных с атеротромботическим подтипом, чем с кардиоэмболическим (8,8 и 1,7 % соответственно, χ2 = 2,960, р = 0,095), а гетерозиготный вариант G/A фактора V — лишь среди больных с кардиоэмболическим подтипом (χ2 = 2,975, р = 0,085).
Выводы. Установлено, что частота аллельных вариантов генов факторов II и V свертывания крови у больных с ишемическим инсультом достоверно не отличается от среднепопуляционной. Гетерозиготный вариант G/A фактора II свертывания крови ассоциируется с развитием атеротромботического подтипа ишемического инсульта, а гетерозиготный вариант G/A фактора V — с развитием кардиоэмболического подтипа.

Ключевые слова: ишемический инсульт, аллельный полиморфизм факторов II (20210 G/A) и V (Arg506Gln, 1691 G/A) свертывания крови.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 187

5. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Еволюція неврологічного дефіциту залежно від часу доби, в який виник ішемічний інсульт

А. О. Волосовець

Мета — виявити вплив періоду доби, в який виник ішемічний інсульт, на регрес неврологічного дефіциту.
Матеріали і методи. Обстежено 120 пацієнтів, які перенесли ішемічний інсульт (66 чоловіків та 54 жінки), віком від 42 до 84 років (середній вік — (65,2 ± 9,7) року). Залежно від періоду доби, в який виник інсульт, хворих розподілили на дві групи. До першої було залучено 97 пацієнтів, мозковий інсульт у яких виник під час денної активності, до другої — 23 хворих, ішемічний інсульт у яких виник під час сну або безпосередньо після нього. Для оцінки неврологічного статусу застосовували клініко-неврологічні методи. Діагноз мозкового інсульту та локалізацію інсультного вогнища встановлювали за допомогою клінічних методів, а також методів нейровізуалізації.
Результати. Аналіз регресу неврологічного дефіциту за шкалою NIHSS виявив, що достовірне зменшення неврологічного дефіциту порівняно з вихідним показником в 1-й групі спостерігалося на 14-ту добу від початку захворювання ((9,6 ± 2,4) бала), у 2-й групі — лише на 21-шу добу ((9,4 ± 3,8) бала). Порівняння рівня функціонального відновлення за індексом Бартел на 21-шу добу спостереження також виявило вищі показники у пацієнтів, які перенесли інсульт у денний час ((86,1 ± 4,3) бала), порівняно з хворими, симптоми в яких виникли під час сну в нічний період доби ((74,1 ± 7,1) бала).
Висновки. У пацієнтів, у яких гострий ішемічний інсульт виник у нічний період під час сну, спостерігалася гірша динаміка неврологічного дефіциту, ніж у пацієнтів, у яких порушення мозкового кровообігу виникло в денний період доби. Таким чином, період доби, в який виникла симптоматика ішемічного інсульту, має значний вплив на характер та тяжкість перебігу захворювання і значною мірою визначає прогноз щодо одужання та відновлення повноцінної неврологічної функціональності.

Ключові слова: ішемічний інсульт, період доби, неврологічний дефіцит.

 

Эволюция неврологического дефицита в зависимости от времени суток, в которое возник ишемический инсульт

А. А. Волосовец

Цель — выявить влияние времени суток, в которое возник ишемический инсульт, на регресс неврологического дефицита.
Материалы и методы. Обследовано 120 пациентов, которые перенесли ишемический инсульт (66 мужчин и 54 женщины), в возрасте от 42 до 84 лет (средний возраст — (65,2 ± 9,7) года). В зависимости от времени суток, в которое возник инсульт, больных распределили на две группы. В первую включили 97 пациентов, мозговой инсульт у которых возник во время дневной активности, во вторую — 23 больных, ишемический инсульт у которых возник во время сна или непосредственно после него. Для оценки неврологического статуса применяли клинико-неврологические методы. Диагноз мозгового инсульта и локализацию инсультного очага устанавливали с помощью клинических методов, а также методов нейровизуализации.
Результаты. Анализ регресса неврологического дефицита по шкале NIHSS показал, что достоверное уменьшение среднего балла неврологического дефицита по сравнению с исходным показателем в 1-й группе наблюдалось на 14-е сутки от начала заболевания ((9,6 ± 2,4) балла), во 2-й — только на 21-е сутки ((9,4 ± 3,8) балла). Сравнение уровня функционального восстановления по индексу Бартел на 21-е сутки также выявило высокие показатели у пациентов, перенесших инсульт в дневное время ((86,1 ± 4,3) балла) по сравнению с больными, симптомы у которых возникли во время сна в ночное время суток ((74,1 ± 7,1) балла).
Выводы. У пациентов, у которых острый ишемический инсульт возник в ночной период во время сна, наблюдалась худшая динамика неврологического дефицита, чем у пациентов, у которых нарушения мозгового кровообращения возникли в дневное время суток. Таким образом, время суток, в которое возникла симптоматика ишемического инсульта, имеет значительное влияние на характер и тяжесть течения заболевания и во многом определяет прогноз пациентов в отношении выздоровления и восстановления полноценной неврологической функциональности.

Ключевые слова: ишемический инсульт, время суток, неврологический дефицит.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 187

6. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Післяінсультна депресія та чинники її розвитку

Л. В. Пантелеєнко

Мета — виявити чинники ризику розвитку післяінсультної депресії (ПД) протягом трьох місяців після перенесеного ішемічного інсульту.
Матеріали і методи. Проведено когортне клініко-неврологічне дослідження 116 пацієнтів у гострий та ранній відновний період ішемічного інсульту з використанням шкал NIHSS, індексу Бартел, модифікованої шкали Ренкіна, шкали депресії, тривоги і стресу DASS, шкали MMSE, опитувальника якості життя SF-36. Статистичний аналіз отриманих даних проводили з використанням коефіцієнта кореляції Спірмена, критерію χ2, критерію Краскела — Уоллеса, множинного регресійного аналізу, методів описової статистики.
Результати. Виявлено чинники ризику розвитку депресії у ранній відновний період після ішемічного інсульту та зв’язок ПД з якістю життя. Встановлено, що ПД більш виражена у пацієнтів старшого віку, осіб жіночої статі, у самотніх хворих. На розвиток ПД впливають багато чинників, зокрема виражена тяжкість інсульту, значні функціональні порушення та ступінь інвалідизації, знижені когнітивні функції і низька ЯЖ. Найбільшою мірою тяжкість ПД пов’язана зі ступенем функціональної залежності та когнітивним статусом.
Висновки. Наявність ПД призводить до гіршого функціонального та когнітивного відновлення хворих, збільшує їх залежність від сторонньої допомоги, значно погіршує якість життя. На виникнення ПД найбільше впливають ступінь функціональної залежності та когнітивний статус пацієнтів. Вплив на ці чинники ризику дасть змогу запобігти розвитку ПД та сприятиме її ефективному лікуванню.

Ключові слова: ішемічний інсульт, післяінсультна депресія, якість життя.

 

Постинсультная депрессия и факторы ее развития

Л. В. Пантелеенко

Цель — определить факторы риска развития постинсультной депрессии (ПД) на протяжении трех месяцев после перенесенного ишемического инсульта.
Материалы и методы. Проведено когортное клинико-неврологическое исследование 116 пациентов в острый и ранний восстановительный период ишемического инсульта с использованием шкал NIHSS, индекса Бартел, модифицированной шкалы Ренкина, шкалы депрессии, тревоги и стресса DASS, шкалы MMSE, опросника качества жизни SF-36. Статистический анализ полученных данных проводили с использованием коэффициента корреляции Спирмена, критерия χ2, критерия Краскела — Уоллеса, множественного регрессионного анализа, методов описательной статистики.
Результаты. Выявлены факторы риска развития депрессии в ранний восстановительный период ишемического инсульта и связь ПД с качеством жизни. Установлено, что ПД более выражена у больных старшего возраста, лиц женского пола, у одиноких больных. На развитие ПД влияют множество факторов, в частности выраженная тяжесть инсульта, значительные функциональные нарушения и степень инвалидизации, сниженные когнитивные функции и низкое качество жизни. Наиболее тяжесть ПД связана со степенью функциональной зависимости и когнитивным статусом.
Выводы. Наличие ПД приводит к худшему функциональному и когнитивному статусу больных, увеличивает их зависимость от посторонней помощи, значительно ухудшает качество жизни. На возникновение ПД больше всего влияют степень функциональной зависимости и когнитивный статус пациентов. Влияние на эти факторы риска даст возможность предотвратить развитие ПД и будет способствовать ее эффективному лечению.

Ключевые слова: ишемический инсульт, послеинсультная депрессия, качество жизни.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 187

7. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Когнітивні та емоційні розлади в пацієнтів із синдромом слабкості синусового вузла

С. М. Стаднік

Мета — вивчити особливості когнітивних та емоційних розладів у хворих із синдромом слабкості синусового вузла з імплантованим постійним електрокардіостимулятором і без нього та зв’язок зазначених розладів з деякими показниками церебральної гемодинаміки і змінами речовини головного мозку за даними нейровізуалізаційних методів.
Матеріали і методи. Обстежено 48 пацієнтів (середній вік — (66,8 ± 3,2) року) із синдромом слабкості синусового вузла. Сформовано дві групи: 1-ша — 30 пацієнтів без постійного електрокардіостимулятора, 2-га — 18 пацієнтів, яким не пізніше ніж за 6 міс до початку дослідження був імплантований постійний електрокардіостимулятор. Проведено порівняльний аналіз нейропсихологічних, ультрасонографічних та нейровізуалізаційних характеристик пацієнтів обох груп.
Результати. У 1-й групі порівняно з 2-ю достовірно частішими були скарги на погіршення пам’яті та уваги, труднощі при підборі слів та запам’ятовуванні нових імен. Помірні когнітивні розлади переважали у пацієнтів 1-ї групи (70,0 проти 44,4 % у 2-й групі), а легкі — у пацієнтів 2-ї групи (відповідно 16,7 та 40,0 %; р < 0,05). Емоційні розлади (тривожні розлади і депресія) частіше виявляли у пацієнтів 1-ї. Інсомнію за критеріями ICDS-2 зареєстровано у 63,3 % пацієнтів 1-ї групи та 44,4 % — 2-ї групи. При вивченні інтракраніального венозного кровотоку встановлено, що середня лінійна швидкість кровотоку в середньому сегменті базальної вени і прямому синусі у пацієнтів 2-ї групи статистично значущо перевищувала таку в пацієнтів 1-ї групи. Під час комп’ютерної томографії головного мозку виявлено, що для пацієнтів 1-ї групи були характерними вираженіший перивентрикулярний лейкоареозис усіх локалізацій (р < 0,05), симетричність атрофічних змін головного мозку, більша вираженість асиметричної внутрішньої церебральної атрофії з переважним залученням лівої півкулі, множинні ішемічні вогнища розміром понад 5 мм у речовині головного мозку, особливо у глибоких відділах білої речовини лобних часток, голівці хвостатого ядра, таламусі і мості мозку.
Висновки. У пацієнтів із синдромом слабкості синусового вузла без постійного електрокардіостимулятора порівняно з пацієнтами з імплантованим постійним електрокардіостимулятором виявлено вираженіші розлади когнітивних функцій з переважанням порушень уваги і вербальної пам’яті, а також емоційні та інсомнічні розлади, тісніший кореляційний зв’язок між середньою лінійною швидкістю кровотоку в базальній вені, середнім балом лейкоареозису та рівнем депресії. Зазначені особливості когнітивних і емоційних порушень, гемодинамічних та нейровізуалізаційних характеристик у пацієнтів із синдромом слабкості синусового вузла слід враховувати при обстеженні та плануванні лікування цієї патології.

Ключові слова: когнітивні розлади, емоційні порушення, синдром слабкості синусового вузла, електрокардіостимуляція.

 

Когнитивные и эмоциональные расстройства у пациентов с синдромом слабости синусового узла

С. Н. Стадник

Цель — изучить особенности когнитивных и эмоциональных расстройств у пациентов с синдромом слабости синусового узла с имплантированным постоянным электрокардиостимулятором и без него, а также связь упомянутых расстройств с некоторыми показателями церебральной гемодинамики и изменениями вещества головного мозга по данным нейровизуализационных методов.
Материалы и методы. Обследовано 48 пациентов (средний возраст — (66,8 ± 3,2) года) с синдромом слабости синусового узла. Сформированы две группы: 1-я — 30 пациентов без постоянного электрокардиостимулятора, 2-я — 18 пациентов, которым не позднее чем за 6 мес до начала исследования был имплантирован постоянный электрокардиостимулятор. Проведен сравнительный анализ нейропсихологических, ультрасоно­графических и нейровизуализационных характеристик пациентов обеих групп.
Результаты. В 1-й группе по сравнению со 2-й достоверно более частыми были жалобы на ухудшение памяти и внимания, трудности при подборе слов и запоминании новых имен. Умеренные когнитивные расстройства преобладали у пациентов 1-й группы (70,0 по сравнению с 44,4 % во 2-й группе), а легкие — у пациентов 2-й группы (соответственно у 16,7 и 40,0 % (р < 0,05)). Эмоциональные расстройства (тревожные расстройства и депрессия) чаще выявляли у пациентов 1-й группы. Инсомния по критериям ICDS-2 зарегистрирована у 63,3 % пациентов 1-й группы и у 44,4 % — 2-й группы. При изучении интракраниального венозного кровотока установлено, что средняя линейная скорость кровотока в среднем сегменте базальной вены и прямом синусе у пациентов 2-й группы статистически значимо превышала таковую у пациентов 1-й группы. При компьютерной томографии головного мозга выявлено, что для пациентов 1-й группы характерными были большая выраженность перивентрикулярного лейкоареозиса всех локализаций (р < 0,05), симметричность атрофических изменений головного мозга, большая выраженность асимметричной внутренней церебральной атрофии с преимущественным вовлечением левого полушария; множественные ишемические очаги размером более 5 мм в веществе головного мозга, особенно в глубоких отделах белого вещества лобных долей, головке хвостатого ядра, таламусе и мосте мозга.
Выводы. У пациентов с синдромом слабости синусового узла без постоянного электрокардиостимулятора по сравнению с пациентами с имплантированным постоянным электрокардиостимулятором выявлены более выраженные расстройства когнитивных функций с преобладанием нарушений внимания и вербальной памяти, а также эмоциональные и инсомнические расстройства, более тесная корреляционная связь между средней линейной скоростью кровотока по базальной вене, средним баллом лейкоареозиса и уровнем депрессии. Упомянутые особенности когнитивных и эмоциональных нарушений, гемодинамических и нейровизуализационных характеристик у пациентов с синдромом слабости синусового узла следует учитывать при обследовании и планировании лечения данной патологии.

Ключевые слова: когнитивные расстройства, эмоциональные нарушения, синдром слабости синусового узла, электрокардиостимуляция.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 187

8. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Споживання вітаміну D з продуктами харчування та ризик розвитку множинного склерозу в популяції Вінницької області

С. Л. Малик

Мета — вивчити взаємозв’язок між недостатнім споживанням з їжею вітаміну D у дитинстві та підлітковому віці й ризиком розвитку множинного склерозу (МС) у популяції Вінницької області.
Матеріали і методи. Проведено популяційне дослідження за методом «випадок — контроль» у Вінницькій області. Здійснено анкетування 109 пацієнтів із МС (середній вік — (37,2 ± 8,9) року; 72,5 % жінок) та 109 здорових респондентів. Для розрахунку відношення шансів (ВШ) та 95 % довірчого інтервалу (ДІ) використано логістичний регресійний аналіз.
Результати. Більша тривалість експозиції сонячних променів у дитинстві та підлітковому віці асоціюється із зменшенням ризику МС (ВШ 0,32; 95 % ДІ 0,19 — 0,56 — для зв’язку між впливом сонця влітку та МС; ВШ 2,94; 95 % ДІ 1,62 — 5,34 — для зв’язку між впливом сонця взимку і МС). Споживання риби, яєчного жовтка та молока двічі на тиждень чи частіше і сиру частіше ніж 4 рази на тиждень також асоціюється зі зниженням ризику розвитку МС (відповідно ВШ 3,82, 95 % ДІ 1,99 — 7,32; ВШ 3,2, 95 % ДІ 1,69 — 6,05; ВШ 7,86, 95 % ДІ 3,6 — 17,16; ВШ 8,33, 95 % ДІ 4,27 — 16,3; р < 0,001, з поправкою на тривалість сонячної інсоляції влітку). Протективний ефект харчових домішок з вітаміном D виявлено в підгрупі респондентів, котрі повідомили про малу тривалість експозиції сонячних променів влітку та/або взимку в дитячому і підлітковому віці.
Висновки. Більша тривалість сонячної експозиції та адекватне споживання вітаміну D з їжею в дитячому і підлітковому віці асоціюються зі зниженням ризику розвитку МС у дорослому віці.

Ключові слова: множинний склероз, вітамін D, Вінницька область.

 

Потребление витамина D с продуктами питания и риск развития рассеянного склероза в популяции Винницкой области

С. Л. Малык

Цель — изучить взаимосвязь между недостаточным потреблением с пищей витамина D в детском и подростковом возрасте и риском развития рассеянного склероза (РС) в популяции Винницкой области.
Материалы и методы. Проведено популяционное исследование методом «случай — контроль» в Винницкой области. Осуществлено анкетирование 109 пациентов с РС (средний возраст — (37,2 ± 8,9) года; 72,5 % женщин) и 109 здоровых респондентов. Для расчета отношения шансов (ОШ) и 95 % доверительного интервала (ДИ) использован логистический регрессионный анализ.
Результаты. Большая длительность экспозиции солнечных лучей в детстве и подростковом возрасте ассоциируется с уменьшением риска РС (ОШ 0,32; 95 % ДИ 0,19 — 0,56 — для связи между воздействием солнца летом и РС; ОШ 2,94; 95 % ДИ 1,62 — 5,34 — для связи между воздействием солнца зимой и РС). Употребление рыбы, яичного желтка и молока дважды в неделю или чаще, сыра чаще 4 раз в неделю также ассоциируется со снижением риска развития РС (ОШ 3,82, 95 % ДИ 1,99 — 7,32; ОШ 3,2, 95 % ДИ 1,69 — 6,05; ОШ 7,86, 95 % ДИ 3,6 — 17,16; ОШ 8,33, 95 % ДИ 4,27 — 16,3; р < 0,001, с поправкой на продолжительность солнечной инсоляции летом). Протективный эффект пищевых добавок с витамином D был выявлен в подгруппе респондентов, которые сообщили про небольшую продолжительность экспозиции солнечных лучей летом и/или зимой в детском и подростковом возрасте.
Выводы. Большая продолжительность солнечной экспозиции и адекватное потребление витамина D с пищей в детском и подростковом возрасте ассоциируются со снижением риска развития РС во взрослом возрасте.

Ключевые слова: рассеянный склероз, витамин D, Винницкая область.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 187

9. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Когнітивні порушення у хворих на розсіяний склероз та їх залежність від соціальних і демографічних чинників

С. Я. Кирилюк

Мета — вивчити особливості когнітивних порушень у хворих на розсіяний склероз (РС) та встановити їх залежність від таких демографічних та соціальних показників, як вік, стать, рівень освіти, рід занять, сімейний статус.
Матеріали і методи. Обстежено 65 хворих на РС. Серед пацієнтів переважали жінки (67,69 %). Середня тривалість захворювання становила (7,83 ± 0,97) року, середній бал за шкалою EDSS — 4,3 ± 0,17. З ремітивно-рецидивним типом перебігу РС було 58,46 % осіб, із вторинно-прогресивним — 23,08 %, з первинно-прогресивним — 6,15 %, у дебюті захворювання — 12,31 %. Усім хворим проводили комплексне клініко-неврологічне обстеження. Також оцінювали когнітивний статус. Групу контролю становили 20 практично здорових осіб відповідного віку і статі.
Результати. У хворих на РС найбільш вираженими виявилися порушення швидкості обробки інформації, плинності мови, обсягу уваги та показників лобної дисфункції, які вивчали за допомогою батареї тестів на лобну дисфункцію. Кращі показники когнітивних функцій спостерігали у хворих на РС віком до 40 років, осіб чоловічої статі, пацієнтів з вищою освітою та з інтелектуальним характером праці. Гірші показники були у хворих віком понад 50 років, осіб жіночої статі, осіб, що не працюють, пацієнтів з фізичним характером праці та середньою спеціальною освітою.
Висновки. У хворих на РС з великою частотою трапляються когнітивні порушення. Молодший вік, чоловіча стать, вища освіта та інтелектуальний характер праці є чинниками, сприятливими щодо когнітивних функцій у хворих на РС.

Ключові слова: розсіяний склероз, когнітивні порушення.

 

Когнитивные нарушения у больных рассеянным склерозом и их зависимость от социальных и демографических факторов

С. Я. Кирилюк

Цель — изучить особенности когнитивных нарушений у больных рассеянным склерозом (РС) и установить их зависимость от таких демографических и социальных показателей, как возраст, пол, уровень образования, род занятий, семейный статус.
Материалы и методы. Обследовано 65 больных РС. Среди пациентов преобладали женщины (67,69 %). Средняя продолжительность болезни составляла (7,83 ± 0,97) года, средний балл по шкале EDSS — (4,3 ± 0,17). С ремиттирующе-рецидивирующим типом течения РС было 58,46 % человек, с вторично-прогрессирующим — 23,08 %, с первично-прогрессирующим — 6,15 %, в дебюте заболевания — 12,31 %. Всем больным проводили комплексное клинико-неврологическое обследование. Также оценивали когнитивный статус. Группа контроля состояла из 20 практически здоровых лиц соответствующего возраста и пола.
Результаты. У больных РС наиболее выраженными оказались нарушения скорости обработки информации, плавности речи, объема внимания и показателей лобной дисфункции, которые изучали с помощью батареи тестов на лобную дисфункцию. Лучшие показатели когнитивных функций наблюдали у больных в возрасте до 40 лет, лиц мужского пола, пациентов с высшим образованием и интеллектуальным характером труда. Худшие показатели были у больных в возрасте свыше 50 лет, лиц женского пола, неработающих, лиц с физическим характером труда и средним специальным образованием.
Выводы. У больных РС с большой частотой встречаются когнитивные нарушения. Младший возраст, мужской пол, высшее образование и интеллектуальный характер труда являются факторами, благоприятными для когнитивных функций у больных РС.

Ключевые слова: рассеянный склероз, когнитивные нарушения.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 187

10. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Стан клітинного імунітету в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС із когнітивними розладами у віддалений період після аварії

Д. А. Базика, К. М. Логановський, А. В. Кубашко, І. М. Ільєнко, С. А. Чумак, О. А. Беляєв

Мета — визначити особливості змін показників клітинного імунітету в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС) з когнітивними розладами у віддалений період після аварії.
Матеріали і методи. У віддалений період проведено клініко-діагностичні та імунологічні дослідження у 120 УЛНА на ЧАЕС, опромінених у 1986 — 1988 рр. дозою в середньому (0,65 ± 0,09) Гр. Усі УЛНА — чоловіки. Середній вік — (55,25 ± 0,59) року. Нейропсихіатричні дослідження проведено у вигляді стандартних неврологічних оглядів та психіатричного інтерв’ю з використанням короткої шкали оцінки психічного статусу (Mini-Mental State Examination (MMSE)). Імунофенотипування клітин периферичної крові здійснювали методом проточної цитометрії з використанням панелі моноклональних антитіл, специфічних до СD45/14, CD3/19, CD4/8, CD3/HLA-DR, СD3/16/56-клітин. Розраховували значення співвідношення СD45+14–/CD45–14+ та імунорегуляторного індексу.
Результати. Виявлено тенденцію щодо зниження частки СD3+HLA-DR+-клітин та відсутність ознак активації naturаl killer у всіх УЛНА з когнітивним дефіцитом різного ступеня порівняно зі здоровими особами та пацієнтами репрезентативної групи порівняння без радіаційного опромінення в анамнезі. В УЛНА, опромінених дозою понад 0,25 Гр, співвідношення клітин СD45+14–/СD45 –14+ змінювалося залежно від дози та віку. В УЛНА, опромінених дозами 0,25 — 1,00 Гр, виявлено обернено пропорційні кореляційні зв’язки між рівнем СD3+19- та СD3+HLA-DR+-клітин і дозою (rs = –0,716, p = 0,0002 та rs = –0,526, р = 0,012 відповідно), в УЛНА, опромінених дозою понад 1,00 Гр, — сильний зворотний зв’язок між імунорегуляторним індексом та віком (rs = –0,712, p = 0,0004).
Висновки. Ступінь когнітивних порушень визначається характером органічного ураження головного мозку, яке супроводжується змінами в клітинному імунітеті, притаманними вторинним імунодефіцитним станам, та ознаками імунологічного старіння. Додатковий вплив радіаційного випромінювання та віку в патогенезі психоневрологічних захворювань, які асоціюються з імунодефіцитом, створює умови для порушення когнітивної функції у віддалений період після опромінення.

Ключові слова: когнітивний дефіцит, клітинний імунітет, іонізувальне випромінювання.

 

Состояние клеточного иммунитета у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС с когнитивными расстройствами в отдаленный период после аварии

Д. А. Базика, К. М. Логановский, А. В. Кубашко, И. М. Ильенко, С. А. Чумак, О. А. Беляев

Цель — определить особенности изменений показателей клеточного иммунитета у участников ликвидации последствий аварии (УЛПА) на Чернобыльской АЭС (ЧАЭС) с когнитивными расстройствами в отдаленный период после аварии.
Материалы и методы. В отдаленный период проведены клинико-диагностические и иммунологические исследования у 120 УЛПА на ЧАЭС, облученных в 1986 — 1988 гг. дозой в среднем (0,65 ± 0,09) Гр. Все УЛПА — мужчины. Средний возраст — (55,25 ± 0,59) года. Нейропсихиатрические исследования проведены в виде стандартных неврологических обследований и психиатрического интервью с использованием короткой шкалы оценки психического статуса (Mini-Mental State Examination (MMSE)). Иммунофенотипирование клеток периферической крови осуществляли методом проточной цитометрии с использованием панели моноклональных антител, специфических к СD45/14, CD3/19, CD4/8, CD3/HLA-DR, СD3/16/56-клеткам. Рассчитывали значение соотношения клеток СD45+14 – /СD45 – 14+ и иммунорегуляторного индекса.
Результаты. Выявлена тенденция относительно снижения доли СD3 HLA-DR-клеток и отсутствие признаков активации naturаl killer у всех УЛПА с когнитивным дефицитом разной степени по сравнению со здоровыми лицами и пациентами репрезентативной группы сравнения без радиационного облучения в анамнезе. У УЛПА, облученных дозой свыше 0,25 Гр, соотношение клеток СD45+14 – /СD45 – 14+ изменялось в зависимости от дозы и возраста. У УЛПА, облученных дозами 0,25 — 1,00 Гр, выявлены обратно пропорциональные корреляционные связи между уровнем СD3+19- и СD3+HLA-DR-клеток и дозой (rs = – 0,716, p = 0,0002 и rs = – 0,526, р = 0,012 соответственно), у УЛПА, облученных дозой свыше 1,00 Гр, — сильная обратная связь между иммунорегуляторным индексом и возрастом (rs = – 0,712, p = 0,0004).
Выводы. Степень когнитивных нарушений определяется характером органического поражения головного мозга, которое сопровождается изменениями в клеточном иммунитете, присущими вторичным иммунодефицитным состояниям, и признаками иммунологического старения. Дополнительное влияние радиационного излучения и возраста в патогенезе психоневрологических заболеваний, которые ассоциируются с иммунодефицитом, создает условия для нарушения когнитивной функции в отдаленный период после облучения.

Ключевые слова: когнитивный дефицит, клеточный иммунитет, ионизирующее облучение.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 187

11. Оригінальні дослідження

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Вплив комбінованої терапії кортексином та діосміном на динаміку когнітивних розладів та церебральну гемодинаміку у хворих із хронічним обструктивним захворюванням легень

I. М. Поясник

Мета — вивчити ефективність комбінованої терапії кортексином та діосміном для лікування хворих з венозною енцефалопатією на тлі хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ).
Матеріали і методи. Обстежено 20 хворих з венозною енцефалопатією на тлі ХОЗЛ. Середній вік хворих — (58,65 ± 8,09) року. Проведено лікування кортексином у дозі 10 мг парентерально 1 раз на добу протягом 10 днів та діосміном перорально у дозі 500 мг вранці та 500 мг увечері протягом 1 міс. Усім пацієнтам проводили клініко-неврологічне, інструментальне (допплерографія, комп’ютерна томографія/магнітно-резонансна томографія головного мозку) і нейропсихологічне дослідження.
Результати. Установлено, що під впливом лікування кортексином та діосміном поліпшилася короткочасна, тривала та асоціативна пам’ять, збільшилася швидкість сенсомоторних реакцій і концентрація уваги, зменшився ступінь вияву емоційно-особистісних розладів за рахунок зниження показників реактивної та особистісної тривожності за шкалою Спілбергера — Ханіна та депресії за шкалою Гамільтона. На тлі прийому діосміну спостерігали поліпшення церебральної гемодинаміки — зниження швидкості кровообігу в глибоких венах мозку.
Висновки. Комбіновану терапію кортексином та діосміном можна рекомендувати для лікування венозної енцефалопатії на тлі ХОЗЛ IV стадії.

Ключові слова: хронічне обструктивне захворювання легень, когнітивні розлади, церебральна гемодинаміка, лікування.

 

Влияние комбинированной терапии кортексином и диосмином на динамику когнитивных расстройств и церебральную гемодинамику у больных с хроническим обструктивным заболеванием легких

И. М. Поясник

Цель — изучить эффективность комбинированной терапии кортексином и диосмином для лечения больных с венозной энцефалопатией на фоне хронического обструктивного заболевания легких (ХОЗЛ).
Материалы и методы. Обследованы 20 больных с венозной энцефалопатией на фоне ХОЗЛ. Средний возраст больных — (58,65 ± 8,09) года. Проведено лечение кортексином в дозе 10 мг парентерально 1 раз в сутки в течение 10 дней и диосмином перорально в дозе 500 мг утром и 500 мг вечером в течение 1 мес. Всем пациентам проводили клинико-неврологическое, инструментальное (допплерография, компьютерная томография/магнитно-резонансная томография головного мозга) и нейропсихологическое исследование.
Результаты. Установлено, что под влиянием лечения кортексином и диосмином улучшилась кратковременная, длительная и ассоциативная память, увеличилась скорость сенсомоторных реакций и концентрация внимания, уменьшилась степень проявления эмоционально-личностных расстройств за счет снижения показателей реактивной и личностной тревожности по шкале Спилбергера — Ханина и депрессии по шкале Гамильтона. На фоне приема диосмина наблюдали улучшение церебральной гемодинамики — снижение скорости кровотока по глубоким венам мозга.
Выводы. Комбинированную терапию кортексином и диосмином можно рекомендовать для лечения венозной энцефалопатии на фоне ХОЗЛ IV стадии.

Ключевые слова: хроническое обструктивное заболевание легких, когнитивные расстройства, церебральная гемодинамика, лечение.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 187

12. лікарю-практику

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Досвід проведення тромболізису при ішемічному інсульті: аналіз перших 10 випадків

О. С. Бобровник, Є. І. Цьома, М. М. Довганич, К. О. Карпінська, Т. О. Студеняк

Тромболітична терапія ішемічного інсульту вже давно стала рутинним методом лікування у розвинених країнах. На жаль, в Україні тромболізис залишається методом, який рідко застосовують у гострий період лікування зазначеної нозології. Наведено досвід використання в Обласному клінічному центрі нейрохірургії та неврології (Ужгород) тромболітичної терапії у пацієнтів з ішемічним інсультом.

Ключові слова: ішемічний інсульт, тромболітична терапія, реперфузія, рекомбінантний тканинний активатор плазміногену, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, шкала тяжкості інсульту Національного інституту здоров’я США, інсультний блок.

 

Опыт проведения тромболизиса при ишемическом инсульте: анализ первых 10 случаев

А. С. Бобровник, Э. И. Цёма, М. М. Довганич, Е. О. Карпинская, Т. А. Студеняк

Тромболитическая терапия ишемического инсульта уже давно является рутинным методом лечения в развитых странах. К сожалению, в Украине тромболизис остается методом, который редко применяют в острый период лечения данной нозологии. Приведен опыт использования тромболитической терапии в обласном клиническом центре нейрохирургии и неврологии (Ужгород) у пациентов с ишемическим инсультом.

Ключевые слова: ишемический инсульт, тромболитическая терапия, реперфузия, рекомбинантный тканевой активатор плазминогена, компьютерная томография, магнитно-резонансная томография, шкала тяжести инсульта Национального института здоровья США, инсультный блок.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 187

13. лікарю-практику

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Відновне лікування нейроофтальмологічних порушень у хворих з артеріовенозними сполученнями кавернозного синуса головного мозку в ранній післяопераційний період

В. М. Жданова

Мета — вивчити динаміку нейроофтальмологічних порушень та розробити комплекс їх відновного лікування в ранній післяопераційний період у хворих з артеріовенозними сполученнями кавернозного синуса головного мозку.
Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 172 хворих (89 пацієнтів з каротидно-кавер­ноз­ни­ми сполученнями, 83 — з дуральними артеріовенозними сполученнями), які мали нейроофтальмологічні порушення. Всім хворим проведено неврологічне та офтальмологічне обстеження, клініко-інстру­мен­тальну діагностику.
Результати. Нейроофтальмологічні порушення найчастіше (у 97 (56,4 %) хворих) були представлені поєднаною дисфункцією ІІІ, IV і VI черепних нервів (ЧН), рідше — ізольованою дисфункцією ІІІ (у 31 (18,0 %) хворих), VІ (у 42 (24,4 %)) і IV (у 2 (1,2 %)) ЧН. Проаналізовано динаміку екзофтальму, внутрішньоочного тиску і тиску в центральній артерії сітківки, спонтанну пульсацію центральної вени сітківки. Встановлено, що в ранній післяопераційний період функції зору та окорухові порушення у хворих відновлювалися паралельно зі зниженням внутрішньоочного тиску. Запропоновано комплекс відновного лікування, який передбачає медикаментозне лікування, фізіотерапевтичні процедури, лікувальну фізкультуру. Внаслідок лікування окорухові порушення повністю регресували у 164 (95,3 %) хворих.
Висновки. Хворим з артеріовенозними сполученнями кавернозного синуса головного мозку властиві певні нейроофтальмологічні порушення, які частково регресують після операції. Запропонований комплекс відновного лікування в ранній післяопераційний період є високоефективним, забезпечує відновлення порушених функцій, суттєво поліпшує якість життя хворих.

Ключові слова: артеріовенозні сполучення, кавернозний синус, головний мозок, ранній післяопераційний період, відновне лікування.

 

Восстановительное лечение нейроофтальмологических нарушений у больных с артериовенозными соустьями кавернозного синуса головного мозга в ранний послеоперационный период

В. Н. Жданова

Цель — изучить динамику нейроофтальмологических нарушений и разработать комплекс их восстановительного лечения в ранний послеоперационный период у больных с артериовенозными соустьями кавернозного синуса головного мозга.
Материалы и методы. Проведен анализ результатов лечения 172 больных (у 89 — с каротидно-кавернозными соустьями, у 83 — с дуральными артериовенозными соединениями) с нейроофтальмологическими нарушениями. Всем больным проведено неврологическое и офтальмологическое обследование, клинико-инструментальная диагностика.
Результаты. Нейроофтальмологические нарушения чаще всего (97 (56,4 %) больных) были представ­ле­ны в виде сочетанной дисфункции ІІІ, IV и VI черепных нервов (ЧН), реже — в виде изолированной дисфункции ІІІ (31 (18,0 %) больных), VI (42 (24,4 %)) и IV (2 (1,2 %) больных) ЧН. Проанализированы динамика экзофтальма, внутриглазного давления и давления в центральной артерии сетчатки, спонтанной пульсации центральной вены сетчатки. Установлено, что в ранний послеоперационный период функции зрения и глазодвигательные нарушения у больных восстанавливались параллельно со снижением внутриглазного давления. Предложен комплекс восстановительного лечения, предусматривающий медикаментозное лечение, физиотерапевтические процедуры, лечебную физкультуру. В результате лечения глазодвигательные нарушения полностью регрессировали у 164 (95,3 %) больных.
Выводы. Больным с артериовенозными соустьями кавернозного синуса головного мозга свойственны определенные нейроофтальмологические нарушения, которые частично регрессируют после операции. Пред­ло­жен­ный комплекс восстановительного лечения в ранний послеоперационный период является высокоэффективным, обеспечивает восстановление нарушенных функций, существенно улучшает качество жизни больных.

Ключевые слова: артериовенозные соустья, кавернозный синус, головной мозг, ранний послеоперационный период, восстановительное лечение.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 187

14. лікарю-практику

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

До питання систематизації вторинних уражень структур системи трійчастого нерва при патології щелепно-лицьової ділянки

О. О. Тимофеєв, О. П. Вєсова, О. В. Ткаченко

Мета — запропонувати варіант систематизації для вдосконалення діагностики вторинних уражень структур трійчастого нерва при патології щелепно-лицьової ділянки.
Матеріали і методи. Проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 1100 пацієнтів із вторинними ураженнями структур системи трійчастого нерва при патології щелепно-лицьової ділянки, які проходили клінічне спостереження і лікування в Центрі щелепно-лицьової хірургії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика. Вік пацієнтів — від 18 до 75 років. Проведено загальноклінічне обстеження, локальне обстеження щелепно-лицьової ділянки, рентгенографію кісток лицьового скелета та зубів, дослідження больової, температурної і тактильної чутливості в зонах іннервації структур трійчастого нерва. За допомогою апаратно-програмного комплексу «ДИН-1» вивчено низку електрофізіологічних показників гілок трійчастого нерва в динаміці лікування.
Результати. Запропоновано варіант систематизації вторинних уражень структур системи трійчастого нерва при патології щелепно-лицьової ділянки різного ґенезу з урахуванням етіологічних і патогенетичних чинників, локалізації ураження та перебігу захворювань.
Висновки. Запропонований варіант систематизації вторинних уражень структур системи трійчастого нерва при патології щелепно-лицьової ділянки може бути використаний як для вдосконалення діагностичного процесу, так і для оптимізації лікувальної тактики.

Ключові слова: трійчастий нерв, вторинні ураження, щелепно-лицьова патологія, систематизація.

 

К вопросу систематизации вторичных поражений структур системы тройничного нерва при патологии челюстно-лицевой области

А. А. Тимофеев, Е. П. Весова, Е. В. Ткаченко

Цель — предложить вариант систематизации для усовершенствования диагностики вторичных поражений структур тройничного нерва при патологии челюстно-лицевой области.
Материалы и методы. Проведено комплексное клинико-параклиническое обследование 1100 пациентов с вторичным поражением структур системы тройничного нерва при патологии челюстно-лицевой области, которые находились под клиническим наблюдением и проходили лечение в Центре челюстно-лицевой хирургии Национальной медицинской академии последипломного образования им. П.Л. Шупика. Возраст пациентов — от 18 до 75 лет. Проведены общеклиническое обследование, локальное обследование челюстно-лицевой области, рентгенография костей лицевого скелета и зубов, исследование болевой, температурной и тактильной чувствительности в зонах иннервации структур тройничного нерва. С помощью аппаратно-программного комплекса «ДИН-1» изучен ряд электрофизиологических показателей ветвей тройничного нерва в динамике лечения.
Результаты. Предложен вариант систематизации вторичных поражений структур системы тройничного нерва при патологии челюстно-лицевой области различного генеза с учетом этиологических и патогенетических факторов, локализации поражения и течения заболеваний.
Выводы. Предложенный вариант систематизации вторичных поражений структур системы тройничного нерва при патологии челюстно-лицевой области может быть использован как для усовершенствования диагностического процесса, так и для оптимизации лечебной тактики.

Ключевые слова: тройничный нерв, вторичные поражения, челюстно-лицевая патология, систематизация.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 187

15. лікарю-практику

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Роль мануальної терапії в лікуванні неврологічних виявів остеохондрозу хребта

Н. М. Бучакчийська, І. В. Марамуха, В. І. Марамуха

Висвітлено етапи становлення мануальної терапії як науки і проблеми її розвитку на сучасному етапі. Запропоновано можливі шляхи їх подолання. Описано особливості школи мануальної терапії у ДЗ «Запорізька медична академія післядипломногї освіти МОЗ України».

Ключові слова: мануальна терапія, остеохондроз хребта.

 

Роль мануальной терапии в лечении неврологических проявлений остеохондроза позвоночника

Н. М. Бучакчийская, И. В. Марамуха, В. И. Марамуха

Освещены этапы становления мануальной терапии как науки и проблемы ее развития на современном этапе. Предложены возможные пути их преодоления. Описаны особенности школы мануальной терапии в ГУ  «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины».

Ключевые слова: мануальная терапия, остеохондроз позвоночника.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 187

16. Лікарські засоби в неврології

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Нейропротекція при цереброваскулярній патології: нейрональні та системні аспекти

С. Г. Бурчинський

Стаття присвячена темі нейропротекції при лікуванні пацієнтів з цереброваскулярною патологією. Позначено ключові моменти спільності патогенетичних механізмів розвитку патологічного процесу при різних ураженнях ЦНС. Судинні події (гострі та хронічні), черепно-мозкова травма, метаболічні порушення (цукровий діабет), дегенеративні захворювання розглядаються як нозології, котрі супроводжуються порушенням функції ендотелію і гіпоксією нейрональної тканини, що зумовлює необхідність призначення препаратів, здатних безпосередньо впливати на метаболізм нейронів, відновлювати їх структуру і функцію. Розглянуто можливості нейропротекції із застосуванням препарату цитиколіну. Наведено інформацію про світовий досвід використання цитиколіну при гострих і хронічних цереброваскулярних захворюваннях, дані про клінічні дослідження із застосуванням препаратів цитиколіну. Показано високу ефективність цитиколіну і добру його переносність при лікуванні як гострої судинної патології, так і хронічних порушень мозкового кровообігу, спричинених системними захворюваннями, які мають спільність з процесами старіння. Обґрунтовано необхідність уведення цитиколіну в комплексну терапію пацієнтів з цереброваскулярною патологією.

Ключові слова: нейропротекція, цереброваскулярна патологія, цитиколін.

 

Нейропротекция при цереброваскулярной патологии: нейрональные и системные аспекты

С. Г. Бурчинский

Статья посвящена теме нейропротекции при лечении пациентов с цереброваскулярной патологией. Обозначены ключевые моменты общности патогенетических механизмов развития патологического процесса при разных поражениях ЦНС. Сосудистые события (острые и хронические), черепно-мозговая травма, метаболические нарушения (сахарный диабет), дегенеративные заболевания рассматриваются как нозологии, сопровождающиеся нарушением функции эндотелия и гипоксией нейрональной ткани, что обуславливает необходимость назначения препаратов, способных непосредственно влиять на метаболизм нейронов, восстанавливать их структуру и функцию. Рассматриваются возможности нейропротекции с применением препарата цитиколина. Приведена информация о мировом опыте использования цитиколина при острых и хронических цереброваскулярных заболеваниях, данные о клинических исследованиях с применением препаратов цитиколина. Показана высокая эффективность цитиколина и хорошая его переносимость при лечении как острой сосудистой патологии, так и хронических нарушений мозгового кровообращения, вызванных системными заболеваниями и имеющими общность с процессами старения. Обоснована необходимость включения цитиколина в комплексную терапию пациентов с цереброваскулярной патологией.

Ключевые слова: нейропротекция, цереброваскулярная патология, цитиколин.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 187

17. Лікарські засоби в неврології

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Порушення BDNF-залежних механізмів нейропластичності при психічних і неврологічних захворюваннях та їх корекція есциталопрамом

Н. В. Чередніченко, О. А. Левада

Огляд присвячено порушенням BDNF-залежних механізмів нейропластичності при низці афективних, тривожних і нейрокогнітивних розладів. Наведено докази, отримані в експериментальних та клінічних дослідженнях, щодо зниження експресії BDNF у мозку при зазначеній патології. Представлено дані про позитивний вплив есциталопраму на збільшення експресії BDNF як можливий механізм регресу депресивної, тривожної і когнітивної симптоматики.

Ключові слова: порушення нейропластичності, мозковий нейротрофічний фактор (BDNF), есциталопрам, корекція.

 

Нарушения BDNF-зависимых механизмов нейропластичности при психических и неврологических заболеваниях и их коррекция эсциталопрамом

Н. В. Чередниченко, О. А. Левада

Обзор посвящен нарушениям BDNF-зависимых механизмов нейропластичности при ряде аффективных, тревожных и нейрокогнитивных расстройств. Приведены доказательства, полученные в экспериментальных и клинических исследованиях, о снижении экспрессии BDNF в мозге при указанной патологии. Представлены данные о положительном влиянии эсциталопрама на увеличение экспрессии BDNF как возможный механизм регресса депрессивной, тревожной и когнитивной симптоматики.

Ключевые слова: нарушения нейропластичности, мозговой нейротрофический фактор (BDNF), эсциталопрам, коррекция.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 187

18. Лікарські засоби в неврології

 


Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75

Діагностика та лікування деменції з тільцями Леві (короткий огляд сучасної зарубіжної літератури)

Ж. М. Базик

Наведено огляд сучасної франкомовної літератури, присвяченої деменції з тільцями Леві. Викладено погляди авторів щодо особливостей діагностики, клінічної картини і лікування цього захворювання. Наведено шкали, що полегшують первинну діагностику. Коректний підхід і спеціальні знання потрібні лікарям-практикам, щоб уникнути помилок при призначенні психотропних препаратів. Це дасть змогу подовжити стабільний стан, а іноді й врятувати життя пацієнтові.

Ключові слова: деменція з тільцями Леві, синуклеїнопатії, флуктуації свідомості, екстрапірамідні розлади, діагностичні критерії, шкали.

 

Диагностика и лечение деменции с тельцами Леви (краткий обзор современной зарубежной литературы)

Ж. Н. Базик

Приведен обзор современной франкоязычной литературы, посвященной деменции с тельцами Леви. Изложены взгляды авторов относительно особенностей диагностики, клинической картины и лечения этого заболевания. Приведены шкалы, облегчающие первичную диагностику. Корректный подход и специальные знания необходимы практикующим врачам, чтобы избежать ошибок при назначении психотропных препаратов. Это позволит продлить стабильное состояние, а иногда и спасти жизнь пациенту.

Ключевые слова: деменция с тельцами Леви, синуклеинопатии, флуктуации сознания, экстрапирамидные расстройства, диагностические критерии, шкалы.


Notice: Undefined variable: lang_long in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 187


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»